Було де не було, жив один цар. Мав він двох синів. Коли цар помер, старший син пішов мандрувати, світу пізнавати. Молодший син залишився на батьковому троні.
Блукаючи по широкому світу, старший син став ученим чоловіком. Він попав у далекі краї, близько Вогняного моря. Оженився, взявши за жінку царську дочку. Коли тесть помер, перебрав державу. Та в житті був нещасливим, бо жінка була бездітною.
В молодшого брата були вже три сини. Хлопці повиростали, ходять до школи, добре вчаться. Як закінчили науку, старий прислав письмо їх батькові: «Так і так, я вже старий, думаю призначити собі наслідника. Та не хотів би я чужого чоловіка, бо волію взяти одного з твоїх синів».
